Примечание от редакции Open.ua: Alexey Zubenko получает специальное поощрение от пивного бренда Stare Misto — билетный сертификат (детали — в личных сообщениях). Такие призы получат авторы первых 50 публикаций в разделе Open People. Дерзай!

Почну цей нарис, не із загально прийнятих розповідей про режисера, чи головного героя, а невеликою розповіддю про цикл книг Лі Чайлда «Джек Річер». Книги про Джека Річера відомі по всьому світу, і продаються мільйонними тиражами, та десятками мов. Ні, не чули? Підете і купите собі завтра книгу «Один постріл», за якою знято фільм? Тоді ви напевно здивуєтесь, адже ця книжка є зовсім не першою в серії, а лише дев’ятою. Можливо ви дівчина, і божеволiєте по Тому Крузу, і купите її заради нього. Але що ж натомість, в книзі Джек Річер зовсім не схожий на Тома, і навіть не сильно на головного героя фільму. Це двохметровий блондин, відставний військовий детектив, котрий колесить по штатах, без жодних документів, людина-ніхто, людина-невидимка. Він скептичний, уважний, харизматичний, трішки вразливий, сильний морально та фізично. Хоча фізично Круз і не схожий на персонажа циклу романів, та основні риси характеру він зіграв просто вражаюче, відійшовши від своїх типових образів на кшталт «Місія нездійсненна» чи «Темний лицар».

Коли два роки тому був афішований вихід фільму за мотивами книги, всі фанати творчості Лі Чайлда були збентежені. Адже очікували, що фільм знімуть на основі першої книги автора «Смертельний поверх», сюжет якої набагато більше детективний та грандіозний, аніж «Пострілу».

Акторів, які б відповідали бібліографічному опису Джека Річера в Голлівуді також не знайшлося. Підійшов би молодий Дольф Лундгрен, з білим волоссям, трішки вищий та статніший.

Та студія «Парамаунт» зруйнувала всі стереотипи, її вибір був більш ніж концептуальним. Том Круз  відтворив образ Джека хай не зовнішньо, але з питанням характеру персонажу він впорався майже бездоганно.

Вибраною ж книгою був «Постріл» — це одна з кращих робіт циклу. Сюжет книги є, на погляд режисера, найкращим варіантом саме для голлівудського екшену, адже він не сильно затьмарює головного героя.

Досить вже про книгу! Якщо ви зацікавились, то можливо на ваги «війни» між книгою і сучасністю впаде ще одна монетка на користь книги.

Фільм є дебютом в якості режисера Крістофера МакКуоррі. Зйомки були для нього абсолютно новою справою, хоча він є не останньою людиною на голлівудських пагорбах. Адже він є автором сценаріїв таких шедеврів як «Шлях зброї», «Операція Валькірія» , «Турист», «Місія нездійсненна» та інших зіркових фільмів. Як бачимо, з Крузом Крістофер працює не вперше.

На мій погляд, дебют повністю вдався, адже фільм перехоплює дух, та не дає глядачеві відвести погляд від екрану. За висловом одного з журналістів та оглядачів, саме такий фільм є «майбутнім американського детективу».

Перейдемо безпосередньо до сюжету.

Фільм починається з безжалісного переміщення одинокого прицілу снайперської гвинтівки в пошуках жертв. Один постріл, два постріли і п’ять душ «здіймаються до небес», лишивши на землі лише тіла…, втеча, копи…., гільза і упереджений детектив (Девiд Ойелоуо ) — все що необхідно для зав’язки типового голлівудського сюжету.

Поступово заплутаний клубочок подій починає розмотуватися, ниточка за ниточкою, вбивцю знайдено, і камера нас поступово приводить до загадкового Джека Річера, а точніше він сам знаходить нас.

Неперевершена, «ідеалістка-реалістка», дочка упередженого прокурора (Річард Дженкінс) — адвокатка Хелен (Розамунд Пайк), різко вривається в сюжет. Її основне завдання: врятувати головного підозрюваного, Джеймса Барра (Джозеф Сікора), і втерти при цьому носа своєму татусеві.

«Деякі воюють заради нагород, деякі за сімейні традиції, і лише деякі — просто хочуть вбивати».

В Багдаді Барр вже вбивав невинних, чому б йому не вбивати знову, в Штатах, переконує нас Річар. Але віртуозна Хелен задається питанням, чи не занадто це все є просто, і наймає Річара для розслідування.

І саме після цього починається екшн. Справжнє об’єктивне розслідування. Найбільший ворог підозрюваного стає одночасно його суддею та детективом, розслідуючи цю справу.

В фільмі автор ставить глядача в дилему — «Чи справді друг є другом, а ворог — ворогом», адже підозрюваний знаходячись на крок від смерті, кличе на допомогу чомусь не кращого друга, а скоріше запеклого ворога, Річера.

Тут виникає і питання совісті — чи може людина, яка заслуговує смерті за попередні гріхи, бути покараною за чужі, а якщо ні, то чи повинна вона жити на волі?

Боротьба старих образ та нових гріхів захоплює розум, але ж є і справжнiй вбивця, і кому-кому, а йому на волі зовсім не місце. Через деякий час це розуміє і Джек.

Постійні відступи до уяви та інтуїції, короткі сюжети про вбитих і вбивцю — цей старий голлівудський прийом як слід розбавляє сюжет, надаючи йому драматичності і утримує глядача біля екрану. 5 зовсім різних людей, і 1 любитель постріляти… Ця життєва драма змушує замислитися, особливо після останніх подій в Штатах та і всьому світі.

Тим часом справжній вбивця, кримінальний геній, якого чудово зіграв Вернер Херцог, продовжує робити свої брудні справи. Негативні ролі також треба вміти грати і Херцогу це вдалося як найкраще.

Кращою епізодичною роллю в фільмі є безсумнівно, молода, гарненька дівчина — провокативна Сенді (неймовірна Алексія Фаст).

Музичний супровід фільму змушує нервувати, тримає зір в напрузі, та влучно доповнює фільм.

Картина супроводжується частими бойовими сценами, та переслідуваннями на крутих тачках, притаманними відпадному екшену. Герой чомусь постійно позичає машини у всіх оточуючих (хоча з книги відомо, що в героя Chevrolet Chevelle SS 1970 року випуску) .

Мабуть єдине, що залишилось в цьому фільмі від класичного образу Круза, — це стиль його бійок, починаючи зі своїх перших фільмів, з першої «Нездійсненної місії»,— дуже легкий та вишуканий. Прості відточені рухи, коли від декількох помахів руки противники падають долу.

Головна дилема другої половини фільму — навіщо вбивці, платити за парковку? Спочатку цей неймовірний умовивід відставного військового детектива викликає посмішку, але потім саме це і призводить до розв’язки, показуючи геніальну інтуїцію детектива. Ось такі моменти і роблять фільм неймовірно легким та чомусь на диво приємним для перегляду, не дивлячись на такий заплутаний сюжет.

Герой просто вражає своїм постійним спокоєм та врівноваженістю. Напевно головною умовою фільму була заборона Крузу посміхатися під час зйомок.

Наприкінці режисер нас радує неймовірною снайперською дуеллю в кращих традиціях Counter-Strike — з влучними пострілами через стіни.

Бойовик, детектив, драма, екшн, «мілібарі» та зовсім трішки прагматичного, подекуди чорного гумору, який надає фільму особливого шарму — стрiчка просто дивує різноманітністю використаних жанрів.

Фільм захоплює своїм сюжетом, та навіть надає особливго шарму «Пострілу» Лі Чайлда. Якщо ви любите творчість Лі Чайлда чи Крістофера МакКуоррі (або й їх обох), хочете подивитися на повне перевтілення Тома Круза, просто відпочити наодинці чи в компанії за цікавим екшном чи детективом, подивіться цей фільм.