Довгоочікуваний концерт британців White Lies у Києві. Звіт та фото. На Open.ua.

З перших виступів на початку 2008 року і ще до офіційного випуску перших синглів «Unfinished Business» та «Death», тріо White Lies звернуло на себе увагу спочатку британських (BBC Radio 1, NME, «Later... with Jools Holland»), а потім і світових медіа.

Кожен наступний сингл закріплював ім’я White Lies в списках на кшталт «найперспективніші молоді гурти Англії», а з випуском дебютного альбому «To Lose My Life...» хлопці отримали статус одного з кращих сучасних пост-панк-гуртів Великобританії.

Тріо занурювалось в експерименти, намагаючись виходити за рамки та кліше першого альбому. Але за всі ці роки одне залишалось незмінним — промінь світла в похмурих піснях WL.

Й всі роки існування гурту загін українських фанів мріяв перевірити світлу силу White Lies на собі. Так, команда якось виступала в Україні (в 2012 році на фестивалі The Best City під Дніпропетровськом), але фестивальний сет на великому фестивалі — це одне, а сольний виступ — це зовсім інша історія.

В 2014 році британці мали відіграти в Києві, та концерт, як і більшість виступів закордонних артистів в тому році, довелось відмінити. Тож парубки мали в Україні «Unfinished business».  

І ось в цьому році давня мрія українських прихильників WL втілилась в життя, за що чергова окрема подяка концертній агенції з відмінним смаком HMG.

Номінально концертний візит лондонців проходив в рамках турне до альбому «Five», але за 1,5 години в стінах клубу Bel’ Etage пролунали пісні з усіх альбомів команди.

Якщо під час розігріваючого виступу талановитого українського тандему Akine та Wavewalkrs публіка поводила себе стримано, з цікавістю слухаючи наших музик, то вже з перших секунд виходу White Lies на сцену емоцій ніхто не стримував.

Народ був розігрітий багаторічним очікуванням, тому зустрів музикантів щирими оплесками й вигуками, які практично не вщухали весь концерт.

А щира посмішка фронтмена Гаррі Маквея лише підбадьорювала столичну інді-публіку на ще більш бурхливу підтримку й танці.

Команда вдало міксувала пісні з двох останніх альбомів («Time to Give», «Jo?», «Take It Out on Me») з більш ранніми треками («There Goes Our Love Again», «Getting Even», «Don't Want to Feel It All», «Big TV»).

Окремими номерами йшли найперші й найдорожчі композиції — «Farewell to the Fairground», «To Lose My Life» та «Death».

Слова з синглу «Unfinished Business» «So get off your low, let's dance like we used to» стали закликом до нової хвилі дружніх рухів усіх присутніх. В цей вечір мало хто стояв на одному місці. Танцювали практично всі й усе: фани, участників гурту, апаратура, бокали і персонал.

Особливу атмосферу доповнювали танці світла, промені якого виблискували під кожну пісню ексклюзивними візерунками.

Що й казати — сеанс зцілення улюбленими темними піснями зі світлим відтінком підживлював й музикантів, й прихильників.

White Lies — один з небагатьох гуртів, якому вдається виконувати пісні на досить серйозні теми життя та смерті так, що прокидається бажання жити й творити.

В перервах між піснями Гаррі Маквей наголошував, що «лайв» в Києві особливий тим, за 11 насичених років в іхньому гастрольному графіку нові міста вже майже не з’являються, дякував за теплий прийом й обіцяв, що вони ще повернуться.

Самовіддача усіх музикантів, радість від почутих наживо важливих пісень, які підтримували в складні часи, підштовхувала зірватись та гайнути до Львова на концерт White Lies у Львові (30 вересня, Malevich).

Хтось так і зробив, комусь пощастило зустріти Гаррі Маквея, басиста Чарльза Кейва та ударника Джека Лоуренса-Брауна на виході з клубу Bel’ Etage, поспілкуватись, зробити фото на згадку, й взяти себе в руки.

І ті, і інші з нетерпінням чекатимуть на наступний візит White Lies до Києва.

Уся надія на організаторів HMG.