За офіційними даними фестиваль Sziget минулого року відвідало 452 тисячі гостей, серед яких більше 1000 українців. З кожним роком зростає цікавість до фестивалю не лише в українських меломанів, а й у музикантів.

Днями стало відомо, що нова премія APPS Music & SZIGET: Awards вибиратиме українського артиста для Sziget 2018, тож ми вирішили розпитати про фестиваль тих земляків, кому вже пощастило там виступити.

Учасники «ДахаБраха», Brutto, «иДМГ», Brunettes Shoot Blondes, Atomic Simao та інші — про досвід виступів на великому європейському фестивалі. В спеціальному матеріалі на Open.ua.

Вадим Красноокий (Mad Heads, Sziget 2006)

Такої кількості сцен, артистів, інтерактиву, розваг ми ще не бачили.

Sziget — один з наймасштабніших та найяскравіших європейських фестів. Тому він мій найулюбленіший, а ще тому, що Mad Heads мають особливу пов’язану з ним історію. Для українських музикантів ми фактично відкрили двері на Sziget, а для фестивалю збільшили кількість українських гостей, бо ми доклали немало зусиль для його популяризації.

Колись дуже давно, в 90-х, хтось виступав там з України (гурт «Брати блюзу» — прим. ред.). Потім фестиваль значно виріс, можливість потрапити туди ускладнилась — виступити можна було лише після офіційного запрошення, і багато років там не виступали українські артисти, бо мабуть їх просто не знали. Зрештою таке запрошення отримали Mad Heads. Завдячуємо цим ми угорському консулу, який часто відвідував наші концерти, з яким ми товаришували і він сказав, що вважає справою своєї честі зробити так, щоб Mad Heads виступили на найбільшому угорському фестивалі, бо його робота — зміцнювати культурні зв’язки між нашими країнами. В результаті він свою роботу зробив дуже добре, та він не мав жодного відношення до фестивалю, а в Європі все чесно, і тільки хтось з оргкомітету може запросити артиста виступити. Але він домігся того, щоб один з перших людей з оргкомітету «Сігету» прибув до Києва, відвідав наш концерт і тільки після того ми отримали офіційне запрошення на фестиваль.

Після запрошення нам допомогло угорське консульство: для всіх українців, хто бажав їхати на Sziget, зробили спрощену процедуру отримання шенгенських віз. А Mad Heads зі свого боку зібрав цілий автобус журналістів, щоб висвітлювати фестиваль у наших медіа, щоб більше людей дізнались про все те грандіозне, що там відбувається.

Хоча ми вже часто виступали в Європі, бачили багато чого, але масштаб «Сігету» нас дійсно вразив. Такої кількості сцен, артистів, інтерактиву, розваг ми ще не бачили. Ноги втомлювалися пересуватися поміж сценами, бо дуже велику кількість артистів хотілося почути. 

Я спілкувався з багатьма українцями, яким пощастило потрапити на «Сігет», і всі дотримуються однієї думки, що кожен, хто потрапляє на цей фестиваль, закохується у нього на все життя, намагається там побувати ще і ще та притягнути туди всіх своїх друзів. Я так само став фанатом цього фестивалю. Тому мені вдвічі приємно, що Med Heads добре на ньому виступили, отримали високу оцінку від організаторів. В результаті вони дуже позитивно стали сприймати Україну і українських музикантів. Й з тих пір щороку туди запрошували когось із наших артистів. І ця традиція зберігається й досі.

Сергій Міхалок (фронтмен Brutto, учасник Sziget 2017)

Це тренування волі, професіоналізму і боротьба з гордістю й самолюбством.

Виступ на найбільшому музичному фестивалі Європи — це, без сумніву, віха в історії і розвитку будь-якої музичної групи! Для BRUTTO це був перший виступ на SZIGET і відразу на Europe Stage. Для нас сам факт запрошення на цей фестиваль — вже привід для гордості. Для будь-якої групи важливо виїжджати за межі свого ареалу, міняти комфорт рідних майданчиків на фестивалі, де ти новачок, аутсайдер.

Це тренування волі, професіоналізму і боротьба з гордістю й самолюбством. Дуже люблю такі відчуття — знову стаю молодим і зухвалим. Виступати на фестивалі поряд з Bad Religion, PJ Harvey, Billy Talent та іншими грандами всесвітнього року хвилююче і незабутнє. Я задоволений нашим виступом: ми не розгубилися і не «попливли», виступили чітко та спокійно. Дякую всім фанам, які нас підтримали на цій божевільній спеці!

Марко Галаневич (учасник гурту «ДахаБраха», Sziget 2013, Sziget 2015, Sziget 2017)

Добре, що на нашому виступі були не тільки глядачі з України, а й музиканти.

«Сігет» минулого року, як завжди дуже спекотний. Проте, як і попередні два рази для нас, дуже веселий, креативний, товариський і, звичайно, музичний. Хороший лайн-ап!

Добре, що на нашому виступі були не тільки глядачі з України, а й музиканти.

Антон Слєпаков (екс-фронтмен «иДМГ», Sziget 2008; нині — лідер «Вагоновожатые»)

Раптом ми отримали офiцiйне запрошення з Будапешту, хоча до цього роки 3-4 надсилали на фестиваль свої промо-пакети.

Фестиваль Sziget з’явився для нас доволi несподiвано. «иДМГ» взагалi були тодi «на паузi». У нас тiлько-но змiнився барабанщик (до нас приєднався юний та талановитий Денис Швець). Ми займалися новим проектом «НеГрузовики», але ж раптом отримали декiлька цiкавих пропозицiй пограти влiтку на великих фестивалях — «Гогольfest», «Соседний мир», великий концерт у Харковi, якийсь опен-ейр в Польщі, а ще офiцiйне запрошення з Будапешту, прийняти участь у фестивалі Sziget 2008.

Думаю, ви навiть не можете уявити ступiнь нашого здивування! Роки 3-4 поспiль ми надсилали на фестиваль свої промо-пакети. Намагалися передати свою музику через знайомих, якi там грали та навiть припускалися до таких лайфхакiв — один наш товариш роздавав наші диски звукорежисерам кожної сцени)) Все марно! Вiдповiдi ми так жодного разу не отримували…  Але ж от теорiя про те, як поступово бити в одне місце, все ж таки спрацьовує!

Це була дуже крута подорож! Ми тиждень жили в Будапештi. Дякуючи турагенцiї, яка займалася турами на цей фестиваль, ми навiть потрапили на фест безкоштовно (заплатили лише за шенгенськi вiзи)! Я послухав наживо тих, кого ранiше чув лише у записі: The Presidents Of The United States Of America, Alamaailman Vasarat, Jamiroquai, Flogging Molly, Adam Green, Róisín Murphy, R.E.M. (це був один з їх останнiх виступiв!).

А от з нашим концертом нам трохи не пощастило… Ми грали в останнiй день фестивалю майже о 10 годинi вечора… Вiдчувалося, що публiка вже дуже втомилася, частина поїхала додому чи просто попленталася дивитись The Killers. Ми виступали на чудовiй А38 Stage (сцена вiдомого мiсцевого клубу). Звук та бек-лайн були належними, технiчна команда — дуже крута та професiйна, ми дуже потужно дмухнули, нас дуже тепло пiдтримували, але дива на сталося: публiки було мало. :) Так трапляється. Ти так довго до чогось готуєшся i чекаєш, а приїздиш пограти на фестиваль… на порожню поляну… Я багато разiв бачив таку ситуацiю. А38 — це ж дуже великий ангар i та сотня людей, що там була, просто розчинилася.

Ми продали десяток дискiв, я навiть чув нашу назву з вуст лiтнього француза бiля палатки з мерчандайзом)… Це був напевно i весь фiдбек, який ми отримали пiсля фестивалю.

«Закордон — це мiф», — сказав колись менi розумний бувалий товариш. Частково, я можу пiдписатися пiд його словами. Але це буде вже зовсiм iнша довга розмова.

Женя Кобзарук (клавішник Brunettes Shoot Blondes, Sziget 2016)

Дуже рекомендую туди поїхати як слухачу: ви точно залишитеся задоволені.

Потрапити на Sziget ми намагались досить давно, з разу в раз атакуючи букінг-імейли фестивалю. Зірки зійшлися в 2016 році, коли нас обрали організатори і запросили виступити, минаючи відбір, який проводиться щороку в Києві.

Їхали ми не тільки грати, але і щоб надихнутися, послухати наживо найгучніші імена музичної індустрії: Sia, Muse, Rihanna, Years & Years, The Last Shadow Puppets. Особисто я найбільше чекав Sigur Rós і MØ, й залишився дуже задоволеним.

Що стосується нашого виступу — ми були дуже раді, що нас прийшли підтримати українці. Хоча після концерту виявилося, що були не тільки наші — наступного тижня ми отримували листи від людей з інших країн — більшість з них вперше чули групу з України.

Незважаючи на те, що Europe Stage не збирає так багато людей, як основні сцени, виступ на ній — це дуже хороший досвід і корисний рядок в резюме групи. Особисто нам після участі у Sziget  стало набагато простіше з виступами на інших іноземних фестивалях та подіях. Згодом нам вдалося зіграти на Waves of Vienna в Австрії, на різних майданчиках в Угорщині й навіть організувати тижневий тур в Європі. Цього року ми граємо на Metronome Festival у Празі.

В цілому Sziget залишив дуже приємні спогади. Думаю, що чим більше наших артистів буде там з'являтися і набиратися досвіду, тим краще і корисніше буде для української музики в цілому. Дуже рекомендую туди поїхати як слухачу: ви точно залишитеся задоволені.

Георгій «Junky Soulz» Вальчук (ударник Atomic Simao, Sziget 2017)

Це дійсно «Острів Свободи», як би голосно це не звучало.

Це була наша друга спроба потрапити на Sziget через національний відбір. І якщо першого разу ми дуже розраховували на перемогу і всіляко сподівалися, то у 2017 році як раз навпаки. Ми вирішили нічого не чекати, а просто добре виступити. І цього разу сталося диво! Перемогла група, яка грає інструментальну музику — мені досі здається це дивом.

Про сам фестиваль складають легенди і нам випала нагода підтвердити або спростувати почуте. Я дуже добре пам'ятаю наші емоції, коли ми тільки-но потрапили на територію. Все мерехтить, звідусіль лине музика, наметові містечка сяють, все в гірляндах, люди з усього світу, які просто бажають тебе обійняти, посміхнутися та піти далі. Це дійсно «Острів Свободи», як би голосно це не звучало.

Величезна територія, цілодобово звучить музика звідусіль, куди б ти не пішов. Навіть в чіл-аут кемпі, де зазвичай збираються вже подрімати або ж просто відпочити, грав ембієнт. Купа красивих людей, фріків, музикантів. Це все нагадувало Лунапарк для дорослих, про який ти колись мріяв, а тут — це реальність.

У перший же день нас потоком занесло на DJ Shadow, артиста, якого я дуже давно мріяв почути наживо! Причому ми потрапили на його виступ випадково. Ще не розуміючи де яка сцена, ми просто звернули на хороший біт і відразу ж опинилися на тому, кого шукали. На жаль ми пропустили концерт PJ Harvey, на яку багато хто з нас дуже хотів потрапити.

Ми ж виступали в неділю, о 15:00. В цей час люди на Острові зазвичай тільки прокидаються, але на наш подив під сценою були люди. Причому не тільки з України, а й з інших країн, оскільки згодом нам писали у Facebook нові фани — їм дуже сподобався наш сет на фестивалі. Емоцій безліч!)

Дует Богдана Матвійчука та Стаса Деркача (учасники сцени Campfire, Sziget 2015, 2016, 2017)

Іноземна публіка завжди з цікавістю слухала українські пісні у нашому виконанні, а одного разу навіть співала разом з нами відомий програш в пісні «Я піду в далекі гори».

Богдан: Campfire — одна з найзатишніших локацій на фестивалі, де біля великого багаття звучать акустичні кавери на відомі пісні. Головна особливість цієї сцени — глядачі часто співають разом з виконавцями, і особливою популярністю користуються не сучасні хіти, а класичні пісні The Beatles, Oasis та інших культових груп. Для мене стало відкриттям, що в Європі настільки знають і люблять ці пісні. Підготувавши для першого виступу на Campfire пісню The Beatles «Hey Jude», ми не очікували, що її виконання перетвориться в масовий хоровий спів, що нагадує фанатів на матчах англійської прем'єр-ліги.

Стас: Дуже приємно відчути себе частиною такого масштабного фестивалю. Ми три роки поспіль грали на Campfire, і кожен з цих концертів запам'ятався унікальною атмосферою, гарною підтримкою публіки і наполегливим «one more song» в кінці виступу. І особливо приємно, що кожного разу приходило багато українців, щоб нас підтримати.

Виступаючи на європейському фестивалі, нам важливо презентувати українську музику, тому в програму кожного виступу на Sziget ми брали одну українську пісню. Іноземна публіка завжди з цікавістю слухала, а одного разу навіть співала разом з нами відомий програш в пісні «Я піду в далекі гори».

Якщо ви теж мрієте зіграти на фестивалі Sziget, надсилайте до 31 березня свої заявки для виступу на сцені Campfire: campfire.szigetfestival.com

Якщо ж хочеш представити Україну на одній з великих сцен Sziget — нова премія APPS Music & SZIGET: Awards саме для тебе. Реєстрація триватиме до 8 квітня

^{Дар'я Ботозька}

^{Фото: Юрій Дудченко, Андрій Максимов, Олексій Іванов, Олексій Подчашинський}