Що ми бачимо, дивлячись новини по ТВ? Події, що сталися з кимось іншим, десь в іншому місці, в інший час. Нас інколи чіпляє картинка і зрідка по-справжньому торкають страшні слова. Факт в тому, що щось стається, чи не стається взагалі — поки воно не вибухне прямо в тебе перед очима — це шум із ящика. Чи читаємо ми поміж рядків?

«Світова Війна Z» — це теоретично найреалістичніше кіно про загрозу загибелі людства. Хоч як не дивно, та саме фільм про зомбі створює те враження, яке не полишає після виходу з кінозалу — щось дійсно наближається, дихає людству в потилицю, та як не повертайся навколо — нічого не побачиш, бо це наче звір в хащах, відголосок майбутнього, наздожене в два кроки, якщо не бути пильним. Тільки завмираєш із кожним гуркотом, бо от-от з-за рогу вибіжить щось, що ще хвилину назад йшло до офісу, попиваючи каву.

Марк Форестер створив картину, якій не потрібні химерні історії про покинуті хатки посеред лісу, щоб вас налякати. Йому вистачає лише показати як людина втрачає себе в обличчі епідемії і подати це під соусом ймовірності та реалістичності. Весь цей безконтрольний хаос виглядає таким справжнім, що тебе підкидає в кріслі та розпирає від бажання кричати й бігти до Канадського кордону. І тут не останню роль зіграло те, що мова загалом піде не про «сильних світу сього» і президент США не врятує світ від спопеління — в стрічці з’являється персонаж Проста людина, який не має жодного поняття про те, що взагалі відбувається, куди бігти і, головне, бігти від чого. «Світова війна Z» відкриває очі на те, який безлад панує в широких масах, коли трапляється найгірше.

І саме в цій агонічній паніці з натовпу виринає головний герой фільму — Джеррі Лейн, один з тих небагатьох, хто не втратив здоровий глузд. Його особиста війна зі смертельним вірусом піде на двох фронтах — врятувати найдорожчих для нього означає врятувати кожного. Змагання між кіностудіями за право втілити в життя цього персонажа дійшло до того, що був влаштований аукціон, де головними суперниками стали команди Бреда Пітта (Plan B) та Леонардо ДіКапріо (Appian Way). Як добре видно з постеру, виграв перший і не дарма — Пітт у цій ролі безсумнівно дихає на повні груди. Його Джеррі намагається зупинити кінець світу рівно на стільки, щоб ви в це повірили.

На фоні епічних сцен неможливо не відмітити саундтрек — «Isolated System», Белламі та апокаліпсис — дуже органічна суміш, що забезпечує стабільні дози мурашок ще з перших титрів і протягом всього фільму.

Кіно взагалі дуже багате на палітру відображених емоцій та, як не дивно, досить життєвих ситуацій. Чи вам колись дзвонили у дуже невдалий момент? Чи ви вмикали музику так голосно, що сусіди лізли на стіну? Тут полісмен біжить за баночками з дитячою їжею повз підозрілого хлопця з автоматом і жодна схованка не є safe enough. Звичайно, є й до чого придратися — це ж все-таки фільм про зомбі. Однак, після перегляду хочеться лише видихнути, сказати «ого» і радіти сонечку.

«Світова Війна Z» не змінить вашого життя, не зупинить ті фактори, присутні сьогодні в нашому суспільстві, що можуть в майбутньому перенести фільми-катастрофи в усі 5D та ще й в реальному часі, та все ж зайвий раз нагадає, що природа має свої плани і те, наскільки в ці плани входить людство — вона нам не скаже. Тож залишається лише зайвий раз не провокувати стихійного маніяка, допомагати одне одному, вірити одне в одного та пам’ятати, що «in an isolated system entropy can only increase».