Черговий соціальний меседж, краса архітектурної думки, костюми з барахолок.

Новий кліп ONUKA — новий соціальний меседж

Електро-фолк-бенд ONUKA презентував відео на пісню «GUMA» з нового альбому «KOLIR». Треку, який присвячений байдужості суспільства щодо людей з обмеженими можливостями.

Композицією, в основу якої ліг звук, що підказує незрячим, де знаходиться вхід у метрополітен на станції метро «Славутич» у Києві, ONUKA прагне продемонструвати незахищеність цієї верстви населення в нашій країні.

«Не чую, не бачу, не говорю»

«Не чую, не бачу, не говорю» — три дії в лейтмотиві «GUMA» повністю описують реалії часу, у який ми живемо, — часу, сповненого байдужості, неуважності й апатії. Особливо вони стосуються людей з обмеженим можливостями — сліпих і глухих, які страждають від цієї індиферентності.

Алюзія на віртуальну мережу чи будь-яку систему

Саме ж відео трактує первинне значення «GUMA» дещо ширше. «Якщо брати слова треку: “Покидаю мережу, перетинаю межу”, то це своєрідна алюзія на віртуальну мережу чи будь-яку систему.

Люди з обмеженими можливостями не вписані в соціальні механізми, вони ніяк не захищені, їхні права не беруть до уваги. Водночас багато хто з нас є заручником якихось установок і закономірностей, що їх варто позбуватися», — розповідає Ната Жижченко, лідерка ONUKA.

Залежність від віртуального простору

За його словами Євгена Філатова, якому належить ідея кліпу, в основі відео лежать класичні антиутопічні сюжети: «“GUMA” — це історія про боротьбу індивідуума з системою і про опір людства процесам автоматизації.

У контекст відео можна сміливо включити і проблеми сучасного суспільства: залежність від віртуального простору, вплив соціальних мереж, культуру скасування, надмірне споживання й виробництво». 

Одним з головних меседжів треку та відео є важливість змінювати структури й конфігурації, які затягують і роблять нас частиною тієї системи. 

Краса архітектурної думки

Як і кліпи «ZENIT» та «TIME, кліп «GUMA» був створений у творчій колаборації Нати Жижченко, Євгена Філатова та Лесі Патоки. Євген і Ната — прихильники таких архітектурних течій, як радянський конструктивізм і модернізм.

Саме тому нове відео знімали у будівлях, які є еталонними прикладами цих напрямів, як-от бібліотека КПІ чи готель «Салют». 

Ната Жижченко: «Це не ода радянській епосі. Це про красу архітектурної думки». Водночас автор відео знаходить у цих будівлях той самий дух контролю, ієрархії і системності.

«Потрапляючи в середину цих місць, ти можеш перенестися у часі», — розмірковує Євген Філатов. 

Як завжди Леся Патока втілювала разом з командою найскладніші ідеї. Для відео «GUMA» вона разом із командою знову працювала в техніці апсайклінгу.

Але у цьому кліпі вони з Натою вирішили відійти від знакової естетики мінімалізму й футуризму, з якою зазвичай працюють.

Натомість вони вивели «радянський мінімалізм»: конкретні лінії, простота силуетів, але значно ширша кольорова гама, яка не притаманна óбразам лідерки гурту.  

Скарби секонд-хендів та барахолок

Усі речі для створення костюмів були зібрані на секонд-хендах, барахолках та у костюмерних цехах. Óбрази підв’язувалися під локації за кольоровою палітрою інтер'єрів, щоб вони резонували або, навпаки, грали на контрасті.

«Саме тому кадр заворожує око, — пояснює Леся Патока. — Відео “GUMA” в результаті стало поза часом, адже, переглядаючи його, важко зрозуміти, в яку епоху воно було зняте.

Це висока планка, коли ти можеш зняти роботу, яка не демонструє сучасні тренди, а цитує вічне. Адже тенденції минають, а мистецтво залишається назавжди». 

^{Фото: Юрій Грязнов (kiraigigs)}