Неймовірні пригоди американців The Killers на головному майданчику Британії. 78 тисяч глядачів, мега-емоції та однозначний тріумф стадіонних героїв. В ексклюзивному звіті від Open.ua.

The Killers у Києві — вже в цей вівторок. 2 липня 2013, Палац Спорту.

10 років тому саме в британській столиці The Killers відіграли свій перший концерт за межами Лас-Вегаса. Тому коли на сцену стадіону «Уемблі» непомітно і несподівано вийшов Брендон, його обличчя водночас сяяло від радості і було переповнене урочистим хвилюванням. Але The Killers, без сумніву, показали доленосному Лондону, наскільки вони виросли за цей час і що Лондон може ними пишатися.

«It’s good to have you with us, even if it’s just for a day. We hope you enjoy your stay», — розпочав Брендон, сівши за фортепіано в глибині сцени. Поки звучала «Enterlude», на сцену вийшли сешн-музиканти і решта гурту. За барабани сів Ронні, дивним чином схожий одночасно на рестлера і на члена команди з роллер-дербі — в майці, легінсах, налокітнику і готовий to kick ass. Дейв широким кроком і з королівською поставою підійшов до краю сцени і привітався з публікою. На своє місце зліва від Брендона пройшов надсконцентрований і насуплений Марк (втілення класичного анекдоту «про що думає басист під час концерту? — до ре, до ре»). І ось, під супровід вогнів і піротехніки зазвучала «When You Were Young».

Різко перескокуючи з одного альбому на інший, вони грали то новіші речі — «Spaceman», «The Way It Was», — то старі й інколи несподівані — «Bling (Confessions Of A King)» та «This River Is Wild» — її вони не грали років сто, але в інтерв'ю з NME напередодні концерту попередили, що включили її до сетлиста. «Shadowplay» перетворилася з гри тіней на гру світла — у синій темряві в ритм музики тремтіли зелені промені, вихоплюючи окремі обличчя в натовпі.

Десь починаючи з «Miss Atomic Bomb» стало помітно, що гурт трохи відпустило — Марк навіть почав усміхатися, Дейв почував себе все так же по-королівськи, а Брендон обійняв його і якийсь час співав у нього на плечі. Але лише на «Human» до Брендона, здається, прийшло розуміння того, що все вдалося, з голосу і погляду зникло хвилювання, натомість прийшла легкість і радість, знаєте, наче він питає вас поглядом — ви такі ж щасливі, як і я?

«Somebody Told Me» передувало протяжне інтро в напівтемряві, а наступній «I Think We’re Alone Now» — передісторія каверів: «Girls Aloud вкрали її в Tiffany, а вона вкрала її в Tommy James and the Shondells».

Щоб зіграти «Here With Me», Брендон знову сів за фортепіано і, вже граючи перші акорди, спитав: «Можна я вас дещо попрошу? Увімкніть екрани телефонів. Якщо в когось і є для цього пісня, то це в нас».

Для «For Reasons Unknown» на сцені відбулися кадрові зміни — як і в кліпі, Брендон перейшов на бас, а Марк — на гітару, пісня розпочалася потужним інтро і вибуховими оплесками. Але коли все повернулося на свої місця, Брендон взяв мікрофон і пішов по сцені: «Тільки не кажіть мені, що ви не взяли з собою танцювальні туфлі. Я свої взяв. А ти, Марк?» Реакції особливо не було, але Флауерс усміхнувся, «Здається, так. А ти, Дейв?» — і Дейв відповів традиційним соло. Потім Брендон звернувся до барабанщика, «А як щодо тебе, Ронні?»,  і отримав у відповідь блискавичне соло Ронні Вануччі молодшого, яке тривало так довго, що Брендон навіть присів в очікуванні. «Це схоже на “Так, чорт забирай!”» — засміявся вокаліст. Так почалася «From Here On Out».

«А знаєте, який девіз Лондона? “Domine Dirige Nos”, це означає “Боже, керуй нами”. Дуже, дуже хороший девіз. А ми з пустелі Мохаве, Лас-Вегас, штат Невада. Наш слоган “Що відбувається у Вегасі, залишається у Вегасі”. Але це все фігня, бо сьогодні The Killers тут, на Уемблі».

«Dustland Fairytale» — мабуть, одна з найбільш особистих пісень у The Killers, і це було помітно того вечора. Брендон співав її неначе якійсь конкретній парі очей у багатотисячному натовпі. Здається, ця пісня додала впевненості не лише йому — Марк теж розійшовся, а завершилася пісня витонченим соло Дейва.

Далі на всіх чекав сюрприз — The Killers написали пісню спеціально «щоб відзначити цю радісну оказію. Вона ж радісна? Ронні ось, наприклад, дуже радісний». «Wembley Song» почалася з історії стадіону, якому, до речі, в 2013-му виповнюється 90 років.

Далі вони перебрали всіх гігантів музики, які мали честь виступати на цій самій сцені. «Green Day... I said some shit, but that was the old me...», при цьому за спиною Брендона на великому екрані крутилося слайд-шоу, що ілюструвало кожен рядок. Кінцем Уемблі-пісні стало таке собі попурі із кіллерівських пісень, змішане з дрібним лондонським дощем.

Емоційною кульмінацією основної частини шоу стала «All These Things That I’ve Done». До цього часу хвилювання зникло зовсім, тягар відповідальності зник, і було помітно, наскільки музиканти щасливі і — тепер — спокійні, і наскільки щасливий був Брендон, коли натовп під дощем співав «I’ve got soul, but I’m not a soldier».

Наостанок Брендон, як і личить вокалісту, представив свій гурт: «Якщо ви відчуваєте бурю у вашому серці, немає чого боятися, адже я теж її відчуаю. А це все тому, що Ронні грає на своїх барабанах», — Ронні, все ще в образі рестлера, переможно став однією ногою на свій стілець. «Підозрюю, що в певну мить цього вечора ви пережили нові відчуття в частинах вашого тіла, про які не говорять вголос, але немає чого соромитися, бо я теж пережив ці відчуття. Але думаю, ні, я впевнений, що це просто Марк Стормер грав на басу». Замість того, щоб представляти Дейва, Брендон просто поставив його грати соло, а сам пішов «давать пятьоріка» першому ряду, попередньо знявши обручку.

Завершився вечір яскравими феєрверками, конфеті з символічних блискавок та літер «К», які натовп ловив руками і ротами, стрибаючи. І, напевно, найзнаковішою їх піснею, першою, яку вони написали, і яка стала одним з найулюбленіших інді-гімнів — «Mr. Brightside». Не віриться, що пройшло стільки років, відколи цей сингл побачив світ, але гурт, тим не менше, з задоволенням грає його на кожному концерті, і схоже, що The Killers — той гурт, якому ще не набридло грати свій «Creep».

Тієї ж ночі, одразу після шоу для 78 тисяч глядачів, The Killers відіграли інтимний концерт для 800 щасливців у лондонському клубі The Garage. Це звична поведінка для Флауерса і його колег, адже вони готові і хочуть грати будь-де для всіх бажаючих слухати, бо так і буває, коли любиш свою музику.

Аліна Кучма

The Killers live in London, Wembley Stadium. 22/06/2013.