Альбом гурту «Друга Ріка» «Піраміда»: погляд зсередини

Опубликовано 20 декабря 2017 г.

Українські рокери «Друга Ріка» під кінець 2017 року подарували фанам й собі найцінніший дарунок — нову студійну платівку під назвою «Піраміда».

Це перший повноцінний альбом гурту за 3 роки. Знайомити з майбутнім альбомом музиканти почали рік тому, презентувавши сингл «Монстр». Згодом команда «ДР» випустила пісні «Ангел» та «ТИ Є Я». Окрім цих трьох вже відомих пісень до «Піраміди» потрапили ще шість композицій.

Дев'ять самобутніх треків з нового альбому разом складаються у єдину лінію з довершеним сюжетом, це добірка, яка пісня за піснею розкриває та пояснює сприйняття світу зрілою людиною.

У новому альбому «ДР» Валерій Харчишин втілив давню мрію, додавши до пісень «ДР» духові — в піснях («Секрет» і  «Доки я не пішов») звучать валторна, труба і тромбон.

Гурт називає сьомий альбом найважливішим за свою 21-річну історію.

Спеціально для нашого порталу фронтмен гурту Валерій Харчишин розповів про альбом «Піраміда», а також про кожну пісню окремо. Деталі створення та теми пісень, пісня, не схожа на «Другу Ріку», присвята Кузьмі, привіт британцям The Cure, пісня про залежність та інші цікаві історії — в ексклюзивному матеріалі на Open.ua.

***

Саунд-продюсер платівки — Віталій Телезин. Платівка вже доступна для прослуховування на всіх офіційних ресурсах гурту, а також на платформах Google Music, iTunes та Apple Music.

Вперше нову платівку гурт зіграє 31 грудня у Лондоні. А вже наприкінці зими «Друга Ріка» відправиться у тур містами України, що розпочнеться у Львові і завершиться великим концертом у Києві навесні 2018 року.


Усе життя, незалежно від свого покликання та голосів у головах, кожен з нас будує свою піраміду. Вона складається з особистих перемог, зустрічей, невдач. Збудувавши її, ми отримуємо шанс побачити себе такими, якими ми є.

Ми таки збудували свою «Піраміду», до якої йшли все своє життя. І ми вдячні Богу за всі Його уроки, що дарував нам дорогою до цієї вершини. Цей альбом, ця «Піраміда» — є те, ким ми хотіли бути все своє життя.

Незважаючи на те, що тема втрати і страху не на останньому місці, альбом, на мою думку, звучить як антиутопія. Він переповнений любов’ю, сексом та життям — як воно є.

«Секрет»

Усі люди, а це переважно близькі, плакали, прослуховуючи цей трек. Мабуть, по-справжньому розуміючи його зміст…

Демо-запис цієї пісні, вірніше музики, було заготовлено кілька років тому. Але він видавався занадто солодким і ми постійно відмовлялися від того, щоб доробити його у такому вигляді, інакше це була б точнісінько «Друга Ріка» зі ще однією піснею «Денніч».

Я наспівав у машині вокальну партію і ми вирішили «пропустити» цю пісню не через студію, а через репетиційну базу, поступово звільняючи її від зайвого, залишивши бас-барабан, клавішний пед і «пінг-понгову» гітару. У такому акомпонементі одразу зазвучав голос, бо раніше потрібно було кричати, аби бути почутим, а вокальна мелодія була така виразна, що це виглядало досить брутально.

«Секрет» — одна з тих пісень, яка отримала текст вже під час роботи на студії, а музиканти гурту почули його вже після запису.

Чомусь усі люди, а це переважно близькі, плакали, прослуховуючи цей трек. Мабуть, по-справжньому розуміючи його зміст…


«Доки я не пішов»

Поки не дістанешся дна, часто не зрозумієш, як дістатися до вершини.

У демо-версії ця пісня мала назву «The Cure». Можете починати звинувачувати нас у плагіаті, але переслухайте усі 13 альбомів цієї групи і ви не знайдете гармонію, яка б була схожа... По духу — так. Але зрештою, коли у музиці з’явився антиутопічний текст і вокал, пісня геть втратила меланхолійні нотки і засяяла абсолютним життям.

Вона про те, що ти недарма живеш на цій землі і мусиш залишити щось більш цінне, аніж звичайне добриво.

«Доки я не пішов» — про те, що поки не дістанешся дна, часто не зрозумієш, як дістатися до вершини. І що треба з однаковою любов’ю сприймати і те лайно, що з тобою постійно відбувається, і той солодкий мед, який трапляється рідше. Справжнє життя — завжди краще, ніж трохи надумане. Хоч і важче.


«ТИ Є Я»

Найкращий трек, який написали ми.

Драйвовий поп-рок з домішками інді. Коли ми тільки починали писати альбом, мені здавалося, що це — найкраща пісня, яку хто-небудь колись написав.

Найкращий трек, який написали ми. Вона про кохання, що приходить тоді, коли на нього чекаєш найменше.


«Оооо/Брудний і милий»

Наша данина Кузьмі.

Вокальна манера у цій пісні — синкопована, майже старогуцульська, як на мене. Тому у ній не обійшлось без живих цимбалів. Хоча цимбалами було і навіяно, бо ж Шура (Сергій «Шура» Гера — клавішник «ДР», співзасновник гурту «Скрябін» — прим.ред.) зіграв їх перший. Коли я почав співати, я вловив нотки Кузьми, і мені чомусь захотілося, щоб вокал звучав так, як у старому «Скрябіні».

Це зроблено абсолютно свідомо, я би сказав — це наша данина Кузьмі, і до плагіату ніякого відношення не має. Наш Шура написав дуже багато справжніх хітів для «Скрябіна», які тепер багато хто переспівує, вдихаючи нове життя. Я довго вмовляв Шуру записати бодай один їх старий трек, але зрештою опустив руки. Можливо, це й на краще, бо тепер ми маємо «Оооо/Брудний і Милий».

Навіть лежачи в лайні варто через силу робити якісь рухи, і тебе обов’язково хтось помітить та врятує.

Текст, на відміну від решти пісень з альбому «Піраміда», не писався під цю музику. Я мав вірш. Так, інколи я пишу просто вірші, та вкрай рідко. І він мені дуже подобався, тому що не був висмоктаний з пальця, він — про реальну ситуацію. Про ту, коли тобі здається, що ти вже впав нижче дна, і тут у тебе раптом з’являються сили змінити не тільки себе, але й ще вистачає трохи, щоб замахнутися на «змінення світу». 

Ця пісня про те, що навіть лежачи в лайні варто через силу робити якісь рухи, і тебе обов’язково хтось помітить та врятує. Ну або принаймні ти не потонеш швидко.


«Монстр»

Позитивна і пророча пісня про монстра з дитинства.

Позитивна і пророча пісня. Один з синглів, що ми презентували минулого року.

Створення цієї пісні — це той момент, коли ти пишеш історію про свого дитячого уявного героя і трохи про колишнє уявне кохання, а воно стає абсолютним антагоністом, і майже не уявним в житті твоєї дитини.

Але я маю надію, що рано чи пізно, він, той монстр, стане таки добрим і милим. Бо ж пісня про такого...


«Ангел»

Пісня про те відчуття, коли тобі завжди є куди повертатися, коли на тебе чекають.

Спочатку вона мала назву «Ретро», бо цей трек, ніби пісня з минулого, хоча і написаний досить нещодавно. Такий собі привіт від гурту «Друга ріка» часів 2003 року.

Але «Ангел» дуже близький нам за текстом, бо ця пісня про те відчуття, коли тобі завжди є куди повертатися, коли на тебе чекають. Мабуть заради цих миттєвостей ми й живемо.


«Сьомий день»

Це той самий випадок, коли ти чекаєш на щось, що має трапитись, відчуваєш щось грандіозне, а воно не трапляється.

Музика до цього треку була написана Шурою Герою ще кілька років тому та відтоді не давала мені спокою. Мені хотілося зробити її піснею, але вона чекала на це аж поки не настав час «Піраміди».

Вона стала заключною у записі і може потрапити до власної книги рекордів гурту «Друга Ріка» як пісня, що найдовше чекала натхнення.

«Сьомий день» — це той самий випадок, коли ти чекаєш на щось, відчуваєш щось грандіозне і всі флюїди, качки і гуси, дощі і ночі про це кричать, і навіть дерева, які заглядають тобі у вікна, кажуть, що зараз має щось трапитися, а воно не трапляється.

Бо трапилося вже давно, як і більшість пісень, що вже написані. Їх потрібно просто згадати. Мені здалося, що я згадав. Згадав щось особливе.


«Не видавай»

Пісня про залежність про яку важко говорити, а ще важче собі у ній зізнатися.

Ця пісня про залежність. Про яку важко говорити, а ще важче собі у ній зізнатися. Ти рятуєшся від фізичної залежності, ховаючись у моральній чи духовній. Міняючи постачальника дофаміну, розриваєш угоди з рогатим, намагаючись підписати контракт, якщо не з Богом, то хоча б з Амуром.

Просиш порятунку у коханої людини. Інколи уявляючи себе маленькими ембріоном в кишені свого кохання. Ховатися у сумці мами кенгуру закладено у нас природою. І саме в цей момент ми стаємо справжніми, лише тоді, коли нам страшно, коли ми боїмося втрати себе.


«Дощ/ Хай вмиє нас»

Пісня, яка подобається мені найбільше, хоча вона не схожа на «Другу Ріку», як на мене.

Пісня, яка подобається мені найбільше. Вона не схожа на «Другу Ріку», як на мене. У ній ми не боялися експериментувати і зіпсували вокал гармонайзером.

Її текст про те, що на вершині не варто забувати про тих, за кого ми чіплялися, рухаючись до своєї мети, про те, що рано чи пізно потрібно буде спускатися. І тоді, яким би гарним і успішним ти не був, за все доведеться платити. Зараз ми всі різні, але гниємо всі однаково рівно.

Фото: Євгенія Люлько

Написать комментарий

Редактировать комментарий

Ответить на комментарий

Показано 0 комментариев