Усе найцікавіше про перше українське фентезі, знятого за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського.
1. Ще на етапі зйомок права на показ стрічки придбали в Італію, Іспанію, Францію, Іран, Японію та інші країни.
2. Локаціями для зйомок фільму слугували Карпати та скелі Довбуша, Коростишівський кар’єр, болото під Бояркою, Тетерівський кіш, озеро під Кагарликом, озеро біля села Велика Бугаївка, музей побуту «Пирогово», а також столичні місця — Ботанічний сад імені Гришка, Лиса гора, басейн у спорткомплексі Українського транспортного університету, спеціально збудована фортеця «Сторожова Застава» та павільйон № 1 студії FILM.UA.
3. До слова — будівництво цієї фортеці та декорацій у ній тривало майже півроку. На будівництво табору половців витратили 100 тонн ґрунту, 1000 метрів мотузок та 200 квадратних метрів повсті.
4. У фільми знялись актори театру та кіно Наталя Сумська, Олег Волощенко, Олександр Комаров, Георгій Дерев'янський, актори-початківці Даниіл Каменський та Єва Кошева, учасник «ТНМК» Олег «Фагот» Михайлюта та інші.
5. Для акторів проекту виготовили 160 костюмів. Ще близько 150 підібрали з приватних колекцій.
6. На бороди акторів пішло 2 кг волосся. Пошиття однієї бороди займало 2-3 дні, всього ж виготовили 40 борід та 30 перук.
7. Лати богатиря Добрині, роль якого виконав Олександр Комаров, складалися із 500 пластин вагою 30 кг.
8. Для перевезення півсотні коней на знімальний майданчик використали 8 спеціальних машин зі стійлами. Коней привозили заздалегідь, щоб вони звикли до місцевості.
9. Спеціально до прем'єри фільму компанія «Укрпошта» ввела в обіг поштову марку, на якій зображені герої стрічки — Олешко (Роман Луцький), Ілля (Олег Волощенко) та Добриня (Олександр Комаров). Тираж — 130 000 екземплярів.
10. Творці фільму втілили в життя ще один нестандартний спосіб промо фільму: за тиждень до прем'єри декілька десятків акторів фільму, разом з трьома головними героями-богатирями, проїхалися столичним метро, запитували у пасажирів «Який зараз рік?», а у фіналі подорожі, на станції «Золоті Ворота», виконали разом з учасниками Камерного хору «Київ» пісню, яка увійшла до саундтреку фільму.
Але... на фільм піду. По-перше, щоб побачити, чи насправді це так, а по-друге, без підтримки гривнею навряд чи можна буде бачити хороші українські фільми з хорошими сценаріями. Так здається, принаймі.